Тлумачний словник української мови
ПІЛЮЛЯ, і, ж. Тверда кулька з лікувальної речовини. Давали мені різні порошки й пілюлі, мене нічого не брало (Ю. Янов., Вершники, 1939, 84); Капіталістична економіка - дряхліючий старик, якого ніякими припарками і пілюлями не можна врятувати від невиліковних недуг (Рад. Укр., 7.ХІ 1960, 2); // перен. Щось образливе, кривдне для кого-небудь. Гірка пілюля.
@ Золотити (позолотити) пілюлю - скрашувати, зм'якшувати чим-небудь заподіяну прикрість, неприємність, образу і т. ін. Гетьман хитро позолотив пілюлю і, нібито вгадуючи архімандритові заперечення, додав: - Та й братство в нас буде трохи відмінне від Львівського (Тулуб, Людолови, І, 1957, 133); Ковтати пілюлі див. ковтати; Підносити (піднести) пілюлю - зробити кому-небудь щось неприємне, образливе. - Каргат, видно, підніс Валентинові Модестовичу якусь нову пілюлю, а тепер пробує трохи позолотити її... (Шовк., Інженери, 1956, 145).