Тлумачний словник української мови
ПІДІСОК, ска, ч., спец. Залізна пластинка, яку підбивають до нижньої частини дерев'яної осі. А там - залізний товар: підкови, гвіздочки, сокири, підіски.. й усе, чого треба (Кв.-Осн., II, 1956, 13); Мій батько славний був коваль. На все село. На кілька сіл. В його руках співала сталь. На сорочках блищала сіль. Кував підіски, лемеші (Воронько, Три покоління, 1950, 69).