Тлумачний словник української мови
ПІДТОКА, и, ж. Колода у возі, яка з'єднує його передню частину із задньою. Приведено сполошені коні зі зломаним дишлем і передньою підтокою селянського воза (Фр., V, 1951, 129); [Гавкун:] Назвіть усі частини чумацького воза.. [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня. [Семен:] Підтоки, насад, вісь (Сам., II, 1958, 108).