Тлумачний словник української мови
ПІДП'ЯТНИК, а, ч. 1. техн. Пристрій для опори осі вертикального вала. Як балансувальник, він займається нині одною роботою - установлює підп'ятник, куди заходить відполірований кінець осі, на якій вмонтована стрілка приладу (Автом., В. Кошик, 1954, 224).
2. спорт. Пристрій для опори ніг веслувальника у човні.