Тлумачний словник української мови
ПРЯДИВО, а, с. 1. Волокно конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін., приготовлене для прядіння. Як заробить [Мотря] конопель, - то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, І, 1949, 140); Як повіє завірюха,.. Я сховаю веретенце, Гребінь, прядиво і днище (Щог., Поезії, 1958, 254); Взимку разом з іншими [дівчатами] пряла [Наталка], тіпала прядиво, чесала вовну (Добр., Очак. розмир, 1965, 24).
2. Те само, що пряжа 1. [Микола:] Не маєш де мотузка? [Анна:] Не маю. От на тобі прядива та виплети собі (Фр., IX, 1952, 131); [Принцеса:] У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків -.. мальованку майстерну вам вишию на цеховий значок (Л. Укр., II, 1951, 213); * Образно. Довкола повно сонця, і на луках біліє прядиво бабиного літа (Кучер, Чорноморці, 1956, 151); * У порівн. «Бабине літо» висіло по віттях, як прядиво (Л. Укр., III, 1952, 638); В чорній руці хана м'яка, мов прядиво, коса, а шабля занесена над головою (Тют., Вир, 1964, 473).
3. Те саме, що прядіння 1. Настала осінь.. Зінька з Настею та Соломією взялися за прядиво (Н.-Лев., VI, 1966, 348); - Ночі самотні.. мушу висиджувать я. Прядивом я намагалась дрімоту важку розігнати (Зеров, Вибр., 1966, 293); Вона кинула прядиво, засвітила від печі каганець у полив'яній мисці і знову взялася за прядиво (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 486).