ПРИДАНИ, нів і дан, мн., заст. Весільні гості з боку нареченої, які прямують із нею в дім нареченого. За вихилясами придан, За зиком та за сміхом Ніхто й не бачив, як проїхав Той управитель (Шевч., II, 1963, 114); У вуха Гадзюкові глухо бубонів бубон - враження було таке, ніби виїздили з весільним поїздом придани (Кос., Новели, 1962, 156).