Тлумачний словник української мови
ПОЇЛКА, и, ж. Посудина або пристрій для напування свійських тварин, птиці і т. ін. Для птиці влаштовують поїлки, які складаються з горщика, наповненого водою і поставленого догори дном на тарілці (Довідник сіль. будівельника, 1956, 330); За день до виставлення вуликів на пасіці влаштовують поїлку для бджіл (Бджільн., 1956, 35).