Тлумачний словник української мови
ПОПЕРЕДНИЦЯ2, і, ж., діал. Те саме, що попередник2. Олена.. заметушилась, махнула попередницею по лаві: - Сідай, Левку (Стельмах, І, 1962, 546); Так як плахта, підперезана окравкою, дає значну розпірку спереду, її прикривають попередницею (Збірник Полт. музею. І, 1928, 82).