ПОЛОВИК 1, а, ч., рідко. Килимова, з грубої тканини і т. ін. доріжка для покривання підлоги. На покуті образи блищать, стіни в килимах, на фарбованій підлозі вовняні половики (Кучер, Трудна любов, 1960, 331); Чисто [в каюті], прибрано, все аж блищить. Вікно вимите, ніде ні порошинки, біля порога новенький половик (Донч., II, 1956, 124).


ПОЛОВИК2, а, ч., діал. Різновид яструба. Вгорі кружляв хижокрилий половик, піднімався високо, бив крилами, закручував щораз менші круги й пропадав у хмарах (Кобр., Вибр., 1954, 156); Ішов [Тимофій],.. коли раптом побачив, як половик з неба шугнув на маленького зайчика і схопив його своїми пазурами (Казки Буковини.., 1968, 95); * У порівн. Неначе половик, що з найбільшої висоти задержує в оці між травою захований дріб, так і Домніка слідила за молодими людьми (Коб., II, 1956, 124).