Тлумачний словник української мови
ПОЛКА, и, ж., рідко. Те саме, що полиця 1. Коли Антон з Подніпров'я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (Чорн., Потік.., 1956, 215); Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки] (Цюпа, На крилах.., 1961, 114).