Тлумачний словник української мови
ПЕРІОСТ, у, ч. Зовнішня оболонка, яка оточує і живить кістку; окістя, надкісниця. Кров'яний опух голови, або кефалогематома, утворюється внаслідок розриву судин, розміщених під періостом (надкісницею) черепних кісток (Хвор. дит. віку, 1955, 12).