Тлумачний словник української мови
ПАНЧОХИ, чіх, мн. (одн. панчоха, и, ж.). Виріб машинного або ручного в'язання, що одягається на ноги за коліна. Старий Сулейман поскидав капці, поклав ноги у білих панчохах на софі і пахкав з довгого цибуха (Коцюб., II, 1955, 128); Знайдено спосіб приготування штучного волокна, м'якшого і міцнішого, ніж шовк. З цього волокна роблять гарні і міцні тканини, парашути, найтонші панчохи (Наука.., 3, 1957, 24); // Такий виріб, зшитий з сукна, хутра і іншого матеріалу. Йшли всю ніч, не зупиняючись. Піски опівночі стали холодними як лід і ноги клякли в хутряних панчохах і чоботах (Тулуб, В степу.., 1964, 70).
@ Синя панчоха див. синій.