Тлумачний словник української мови
ПАЛІТУРКА, заст. ПАЛЯТУРКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (Кроп., V, 1959, 227); Витяг [Балабуха] здорову книжку в дощаних палятурках, таку завбільшки, як церковна мінея, - то був його діяриуш [діаріуш - щоденник] (Н.-Лев., III, 1956, 132); Матері зберіг [Сашко] благословення - "Кобзар" Шевченка в простій палітурці (Рильський, III, 1961, 40).
@ Від (од) палітурки до палітурки - те саме, що Від (од) дошки до дошки (див. дошка). - Я вам книжку приніс з бібліотеки. Ловка, за душу вчепилася і не відпустила, поки від палітурки до палітурки не прочитав (Стельмах, II, 1962, 388); До екзамену оставалося мало, і всю оту купу книжок я знав вже розказати од палітурки до палітурки (Вас., Вибр., 1954, 26).