Тлумачний словник української мови
ПАЛКА, и, ж. Те саме, що палиця 1. Камінням, і корінням, І палками та дрюками Перший напад [половців] приняли [міщани] (Фр., XIII, 1954, 372); "Хватка" - це така довга-довга палка, а на палиці на тій обруч великий, а на тому обручі сітка, на манір великого лантуха начеплена... (Вишня, І, 1956, 156); За хвилину він взяв свою шапку і палку, вклонився усьому товариству і подався геть з бібліотеки (Л. Укр., III, 1952, 532); В магазині тато мій Барабан купив новий. Ще й дві палки невеличкі - Це для мене й для сестрички (Бойко, Билиці.., 1958, 5); [Кармелюк:] Полічив, скільки світу ногами сходив, скільки палок та різок на тіло своє прийняв, скільки днів у кайданах, а скільки на волі прожив... (Вас., III, 1960, 420); Над колоніями палка? - Всі народи миролюбні встануть за життя нове! (Тич., II, 1957, 250).
@ З-під палки - те саме, що З-під палиці (див. палиця). Червона Армія створила невидано тверду дисципліну не з-під палки, а на основі свідомості, відданості, самопожертви самих робітників і селян (Ленін, 29, 1951, 218); Палкою кинути - те саме, що Палицею кинути (див. палиця). До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п'ять, мабуть, буде (Цюпа, На крилах.., 1961, 23); Перегинати (перегнути) палку див. перегинати.
$ Вбиватися (вбитися) в палки див. вбиватися.