ПАЛИЦЯ, і, ж. 1. Відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки. Пастух, служебка з підпасками наступають, будівничий і робітники одбиваються; спершу борються голими руками, потім ідуть в діло палиці, кілки й каміння (Л. Укр., II, 1951, 206); Висмикнув [Прохор] із тину палицю, поклав у кишеню шмат хліба та жменю махорки і пішов (Мик., II, 1957, 78); // Такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори при ходьбі. У хату ввійшла якась баба з палицею і торбиною на плечах (Коцюб., І, 1955, 453); Вклонилися [брати Горонецькі] і відійшли наліво. Краги на їхніх ногах поблискували, як рижі боки ситої кобили. Обидва швидко крутили мережаними палицями (Тют., Вир, 1964, 411); // Подібний предмет з якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей. [Панна Рома:] Няня казала, що то був... велетень із залізною палицею і що його не брала ні куля, ні меч (Вас., III, 1960, 224); Регулювальники в білих касках, в білих, аж до ліктя, рукавицях, з картатими жезлами-палицями в руках, стояли посеред мосту, розставивши ноги (Загреб., Європа. Захід, 1960, 109); // перен. Про насилля з метою примусу, підкорення. І цар взяв палицю до рук, І змовкло все нараз Навкруг (Перв., Райдуга.., 1960, 72).

Гумова палиця - короткий товстий гумовий кийок, що служить зброєю для поліцейських у деяких капіталістичних країнах. Мчить [начальниця блоку] вздовж колони з гумовою палицею, б'є по руках нічого не розуміючих жінок, вириває їх з рядів і штурхає до барака (Хижняк, Тамара, 1959, 180).

@ Без палиці і не підступай (ані приступ) - з кимсь сердитим, гордовитим, пихатим важко спілкуватися, вести справи і т. ін. - І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ, - обізвавсь він до баби (Мирний, І, 1954, 243); Вставляти (ставити і т. ін.) палиці (палицю і т. ін.) в колеса (в колесо) див. колесо; З-під палиці - з примусу, не по своїй волі. Запорізькі козаки наганяли такий жах на турецьких моряків, що на галери, котрі вирушали проти козаків, вони йшли буквально з-під палиці (Наука.., 9, 1966, 40); Любити, як собака палицю, ірон. - дуже не любити; ненавидіти; Палицею кинути - дуже близько. Недалеко вже й до базару - палицею кинути (Мирний, III, 1954, 172); [Мотря:] Прийдете чи погордуєте? Що тут від вашого хутора: доброму молодцеві тричі палицею кинути? (Кроп., II, 1958, 25); - Позиція, кажу, чудова, - пояснює Засядько. - І до противника палицею кинути, і прикрита добре... (Гончар, III, 1959, 392); Палиця з двома кінцями; Палиця на два кінці; У палиці два кінці див. кінець1; Перегинати (перегнути) палицю див. перегинати.

2. Важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя. Вони [слов'яни] добре володіли в бою залізними мечами, сокирами і важкими дрюками (палицями), влучно метали каміння з пращі (Іст. СРСР, І, 1957, 27).

3. церк. Частина облачення вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.