Тлумачний словник української мови
П'ЯЛЬЦІ, ів, П'ЯЛЬЦЯ, лець, мн. Пристрій для рукоділля у вигляді рамки, на якій закріплюється розтягнута тканина. Як навіжена, кидалася Настя по тісному гарему, натикалася на подушки і п'яльці, розкидані по килимах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 19); На шовкову тканину, натягнену на дерев'яні п'яльці, лягають різноколірні фарби. Художниця робить своє діло впевнено, вправно (Веч. Київ, 11.III 1957, 3); Купи мені, моя мати,.. мальовані п'яльця, Щоб вишити козаченьку червоні рукавця (Чуб., V, 1874, 17); Ніхто краще за неї не гаптував у п'яльцях, ніхто рівніше не виводив прутика (Мирний, IV, 1955, 337).