ОРАННЯ, я, с. Дія за знач. орати. По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Щог., Поезії, 1958, 286); - Ху-ху!.. - сказав Семен.., втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували "дурні думки", ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111).