ОКУГА, и, ж., діал. Куга. Проходила ж зима, і радісно пускали ми з окуги качок в шумливих ручаях... (Сос., Близька далина, 1960, 171); Наробе [Позіхайлик] гарних поплавців, та не з окуги, а з якогось дерева (Морд., І, 1958, 56).