ОЖОГ, ОЖУГ, а, ч., розм. Палиця, якою перемішують жар, паливо. - То я тебе [кота] звідтам дістану, - вередував Яким і став ожогом мірити просто в котячий лоб (Ков., Світ.., 1960, 7); Ожугом зветься.. держално.. або й просто палиця, коли ними перемішують огонь і вони обпалились на кінці (Номис, 1864, № 6558).