ОБКЛАДИНКА, и, ж. 1. Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін. Обкладинка нехай буде з такого паперу, як та, що на нашому виданні Гейне (Л. Укр., V, 1956, 79); Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій обкладинці (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 149); // Паперова обгортка книги, зошита. Кінчивши з листами, він обережно розгорнув зроблену з газети обкладинку (Баш, Вибр., 1948, 71).

2. Невелика шкіряна, дерматинова, картонна і т. ін. папка, в яку вкладається документ. Обкладинка для паспорта.