Тлумачний словник української мови
НОСІЙ, я, ч. 1. Те саме, що носильник. Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани.. Але потрібної хвилини на пероні не було жодного носія (Жур., Даша, 1961, 23); Крім пасажирів, тут були проводжаючі.. Між ними з'являлись і зникали носії в білих фартухах (Трубл., II, 1955, 22); // Той, хто взагалі несе що-небудь. Від залізних бочок, з котрих цівкою ллється паруюча рідина, раз у раз бігають з повними бідонами носії. (Коцюб., І, 1955, 227); Тричі змінялися негри-носії, а Настя не рухалася, лежала, як мертва (Тулуб, Людолови, І, 1957, 253).
2. перен. Той, хто наділений, володіє чим-небудь, є його виразником. Література соціалістичного реалізму - носій благородних ідей миру і дружби народів (Рад. літ-во, 6, 1957, 10); В буржуазних країнах кіно часто виступає носієм неправди (Ком. Укр., 10, 1965, 59).
3. спец. Розповсюджувач інфекції і т. ін. Сірі пацюки і миші можуть бути носіями більш як двадцяти різних захворювань, небезпечних для життя людини (Наука.., 6, 1960, 31).