МІТЛА., и, ж. І. Великий віник, часто прикріплений до довгої палиці. [Xимка (замітав двір мітлою):] Людям неділя, а тобі нема ні празника, ні неділі в цих хазяїнів (Н.-Лев., II, 1956, 523); Десь чується шурхіт мітли двірника. Доноситься здалеку дзенькіт трамвая... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 8); * Образно. Гітлерівська мітла була дуже густою, мела підряд, з тим розрахунком, щоб виловити і винищити всіх, хто хоч і не був, але міг бути учасником партизанської чи підпільної боротьби з окупантами (Коз., Гарячі руки, 1960, 7); * У порівн. Одна товста гілляка захопила цілий рядок дівчат і, наче мітла, змела їх з полудрабка (Н.-Лев., II, 1956, 31).

@ [Залізною] мітлою гнати (виганяти, вигнати, вимітати, вимести і т. ін.) - рішуче звільнятися від кого-, чого-небудь. - Скільки я вже заходив до кооперативу.. Гвіздки є? Нема! Ремінь є? Нема! Кооператор, кажу. Гнати б отакого кооператора мітлою!.. (Ковінька, Кутя.., 1960, 45); Сильна робітничо-селянська влада придушує всякі білогвардійські змови, влаштовані проти неї. Залізною мітлою виганяє вона зрадників із своїх рядів (Ленін, ЗО, 1951, 5); - А от на звітно-виборчих зборах слід мітлою вимести безвідповідальні ревкомісії (Вишня, І, 1956,437); Під мітлу вимітати - без залишку, начисто, зовсім забирати, знищувати і т. ін. Насувався голод.., а "рятівники" [інтервенти] тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (Гончар, II, 1959, 35).

2. розм. Те саме, що комета. Мітла огненная зійшла. І степ і гори осіяла (Шевч., II, 1963, 362); На вечірньому небі з'явилася велетенська червона мітла (Кач., II, 1958, 442).