МОТУЗКА, и, ж. Те саме, що мотузок. Ззаду [воза] упирається на мотузці корова, а спереду суворий мужик заніс над кіньми батіг. Се ярмаркова проза спішить на ніч додому (Коцюб., II, 1955, 237); Через вулиці з балкона на балкон перекинуті мотузки, на яких сохне білизна (Руд., Остання шабля, 1959, 426).