Тлумачний словник української мови
МОСТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до міст 1. Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Дмит., Розлука, 1957, 99).
^ Мостовий перевантажувач - підіймальний механізм, яким перевантажують численні вантажі; складається з горизонтальної мостової ферми, що спирається на дві підпори, котрі переміщуються по рейках, і вантажного візка або рухомого поворотного крана, що пересувається вздовж ферми.
2. у знач. ім. мостова, вої, ж., розм. Те саме, що брук. Гладкі та високі коні.. кресали ясними підковами об кам'яну мостову (Мирний, III, 1954, 256); Зліва, справа - тротуари. Поміж ними - мостова (Мур., Наша вулиця, 1949, 3).
3. у знач. ім. мостовий, вого, ч., заст. Той, хто збирає податок за проїзд через міст. На мосту їх затримували.. Та комонники не слухали мостових (Міщ., Сіверяни, 1961, 151).
4. у знач. ім. мостове, вого, с., заст. Податок за проїзд через міст.