МИЗА, и, ж. Розташована окремо за містом садиба з сільськогосподарськими будівлями (перев. у Прибалтиці). Казали, що тепер весна, що в саду коло зруйнованої мизи чули солов'я (Вас., II, 1959, 30); Нам довелося лютим боєм брати Для нас незнану мизу Вієсати (Шпорта, Вибр., 1958, 469).