Тлумачний словник української мови
МЕНТИК, а, ч., іст. Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, який одягали наопашки поверх доломана. Таїсія Федорівна, ніби між іншим, сказала: - А він мені подобається. І гусарський ментик йому до лиця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 30).