Тлумачний словник української мови
МАТІР, тері, ж., заст., уроч. Мати (див. мати1). Вкладає матір в руки сина спис: - На захист краю зброю ти підніс, - Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (Бажан, І, 1946, 301); Три тижні про Романа не було чуток, три тижні передчасно зігнута матір примарою никала по селі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 210).