Тлумачний словник української мови
МАТИ1, тері, ж. 1. Жінка стосовно дитини, яку вона народила. У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); - Га, що ж діяти, - мовив Гривко. - Раз мати родила, раз і вмирати треба (Фр., ІV, 1950, 88); Проводжає сина мати захищати рідний край (Сос., II, 1958, 169); // Жінка, що має або мала дитину. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде на землі (Шевч., II, 1953, 347); Мати, тоді сита, коли діти не голодні (Горд., II, 1959, 19); * Образно. - Повторення - мати навчання, - підтакував Трояцький (Збан., Курил. о-ви, 1963, 127); * У порівн. [Кирило:] А про мене нігде й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина - чужиною, а своя сторона, як мати (Мирний, V, 1955, 143); // перев. як прикладка, перен. Про що-небудь дуже близьке, рідне. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин (Шевч., І, 1963, 229); До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься (Л. Укр., І, 1951, 47); Скорити сили матері-природи, Стократ помножити її щедроту Взялись геологи і агрономи, Колгоспники й робітники взялись, Учені, інженери, шахтарі (Рильський, III, 1961, 108); Мати-земля засипає спокійно та радісно під блакитною облогою високого, ясного неба (Л. Янов., І, 1959, 31); - Товариші, - каже він [зв'язковий], - вітаю з волею! Від імені матері-Вітчизни оголошую вас знову в лавах активних бійців проти загарбників! (Ю. Янов., І, 1954, 215).
Божа (господня, пречиста) мати, рел. - богородиця, мати Христа. Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. - Хай боронить вас... мати божа... (Довж., І, 1958, 225); Весільна мати див. весільний; Досвітчана мати див. досвітчаний2; Мати-героїня - почесне звання, яке надають у СРСР жінці, що народила й виховала 10 і більше дітей, та орден, яким її відзначають; жінка, що має це звання та орден. - Я, знаєте, мати-героїня. Сім'я в мене велика, і так уже повелося, що на Новий рік з'їжджаються до мене і сини, й дочки... (Донч., VI, 1957, 537); Хрещена мати див. хрещений.
@ Враг його (їх) [матір] зна (знає) див. враг; Враг його (їх) матері див. враг; Всмоктувати (всмоктати) з молоком матері див. всмоктувати; Крий (не дай) мати божа! - вигук, яким виражають застереження, побоювання. - Чим попало голомшить [чоловік]: попаде рубель - рублем, качалку - качалкою, горщик - горщиком. Я вам кажу, що і... і... і не дай мати божа!.. (Коцюб., І, 1955, 438); Матері чиїй трясця (біс і т. ін.), лайл. - уживається для вираження незадоволення, обурення, досади тощо. - Так трясця їх матері! От їм дуля під ніс! (Кв.-Осн., II, 1956, 200); Мати божа! - вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін. Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна - мати божа! (Вовчок, І, 1955, 95); Ну тебе (його і т. ін.) к чортовій (бісовій, нечистій) матері; Іди (забирайся і т. ін.) к чортовій (бісовій, нечистій) матері, лайл. - уживається для вираження побажання позбутися когось, чогось. - Та ну тебе к нечистій матері!.. - скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка... (Мирний, І, 1949, 285); - А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Л. Укр., III, 1952, 666); Піти в матір див. піти; Що за вража (нечиста і т. ін.) мати - уживається для вираження великого здивування, незадоволення. З ума не сходить моя дівчина: ..що за нечиста мати? - думаю (Мирний, І, 1949, 180); Як мати народила (родила) - зовсім голий. У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі - як мати родила - бійці милися на сонці, стриглися (Гончар, III, 1959, 127); Якої вражої (чортової, бісової і т. ін.) матері - уживається при дієсловах у значенні чому для вираження великого незадоволення, роздратування. - Якої вражої ти матері сумуєш? (Г.-Арт., Байки.., 1958, 59).
2. Самиця стосовно своїх малят. Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть (Номис, 1864, № 9366); Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум'я і стало, злякано озираючись. Загледівши біля мінометників коней, воно довірливо пішло на них, шукаючи матері (Гончар, III, 1959, 137); Перепелиця-мати, черкаючи крилом землю, падаючи і знову злітаючи, біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей... (Багмут, Опов., 1959, 61).
МАТИ2, маю, маєш, недок., перех. 1. також без додатка. Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось. Лучче [краще] мати, як позичати (Номис, 1864, № 10646); В Скрипчинцях був свій пан, та ще й небагатий; він мав тільки один присілок (Н.-Лев., II, 1956, 180); Хоч би малесеньку хатину Він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром (Рильський, III, 1961, 34); - Він трошки випив... - догадується з гурту хтось. - За що? - Гроша щербатого в кишені не має! - категорично заперечує всевидячий Микола Проць (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13); // Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей. Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху, - Одна у нього і була (Котл., І, 1952, 165); Буде варт на світі жить, Як матимеш кого любить (Шевч., II, 1953, 50); Танцювали гуляки, що не мали ні рідні, ні кутка, ні родини, нічого, крім вільного неба і вічного бенкетування душі своєї (Довж., І, 1958, 228); // у сполуч. з кільк. числ. та ім. рік, літа. Уживається на означення чийогось віку. Один з них [подорожніх], одягнений у широкі сині шаровари.., мав не більше, як двадцять п'ять літ (Коцюб., І, 1955, 137); Зустрів я хлопчика. Малий мав років десять чи дванадцять (Сос., II, 1958, 277); // у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір. Уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь. Кімната має 15 м2; Книжка має 20 друк. арк.; // Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості. Сама [наймичка] була висока з себе, огрядна; брови мала чорні, широкі та густі, як з сукна (Вовчок, VI, 1956, 220); [Лев:] Коли ж сестра таку натуру має, що з нею й не зговориш (Л. Укр., III, 1952, 239); За кормою на тросі прив'язано маленького пузатого човника. Він має таку ж форму, як дубок (Ю. Янов., II, 1958, 47); Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни (Гончар, III, 1959, 47); // Одержувати, заробляти що-небудь. Як дбаєш, так і маєш (Барв., Опов.., 1902, 7); Він один щодня здіймав панові п'ятдесят-шістдесят тонких рун. За кожне руно мав по дві з половиною копійки (Стельмах, І,1962, 43); // Здобути освіту, чин і т. ін. То родом з Глухова, юриста, Він має чин канцеляриста (Котл., І, 1952, 251); - Пробачте, - сказав Борковський, - але як же ви, не маючи освіти і військової підготовки, можете працювати в чині командира бригади? (Довж., І, 1958, 201); Мати досвід.
Мати вигляд кого, чого, який - виглядати якимось чином, бути схожим на когось, щось. - Панно Анельо! Вона біжить поперед мене, наче не чує і має вигляд миші, що хоче шуснути в шпарку (Коцюб., II, 1955, 266); Вся його невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); Мати в собі що - характеризуватися, відзначатися чим-небудь. - А то отак як проманіжите ви нашого брата не раз та не два - не то чужому, своєму не по-віре [повірить]. Що найкращого має у собі, і те заховає на самий спід (Мирний, III, 1954, 280); Загальне бенкетування мало в собі щось чарівниче (Довж., І, 1958, 228); Мати зв'язок (спільність) з ким - чим - бути пов'язаним з ким-, чим-небудь. Лишився біль у серці та безталання - і більш нічого... Ах, правда: лишилась ще глуха ненависть до всього, що зветься паном, що має спільність з школою, наукою, з законом... (Коцюб., І, 1955, 228); Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією (Ю. Янов., II, 1958, 44); Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (Довж., І, 1958, 21); Мати значення (вагу) - бути важливим, значущим для кого-, чого-небудь. Що не кажи, а ці святки, цей свят-вечір, маланки, ці колядки й щедрівки мають для мене значення (Коцюб., III, 1956, 128); У кожній роботі велику вагу має не тілько її зміст, а й те - як той зміст вироблено (Мирний, V, 1955, 396); Мати ймення - називатися. [Елеазар:] І сміхом обізвалися дозорці: - Хіба як-небудь зветься ще руїна? Хіба ще ймення має дика пустка? (Л. Укр., II, 1951, 140); Мати право на що і з інфін. - бути в стані, у змозі робити що-небудь. - Якось не смію йти межи пани. - Ти, газдине, дурна, ти за свої гроші маєш право (Стеф., І, 1949, 167); Мати репутацію кого, яку - вважатися ким-, чим-небудь. Молодий капітан мав репутацію відважного офіцера (Гончар, III, 1959, 195); Мати розум - бути розумним, розважливим. Людей питай, а свій розум май (Номис, 1864, № 6143);
@ Мати голову на в'язах див. голова; Мати за душею див. душа; Мати під ногами (під собою) грунт див. грунт; Мати серце див. серце; Мати силу див. сила; Не мати собі рівного - бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх. [Гелен:] Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв (Л. Укр., II, 1951, 300); Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк.. не має собі взагалі ніде рівного (Гончар, III, 1959, 404); Що маєш сили (духу) - з усієї сили, щосили. А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи, що маєш духу! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 137); Бий тільки об камінь [мурену] що маєш сили, бо вкусить, наче собака (Коцюб., II, 1955, 416).
2. також без додатка. Уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період. - Держи! Лови! Маємо! Держимо! - розносилося по тихій погоді уночі. Схопили Кармеля (Вовчок, І, 1955, 362); [Деїфоб:] Та що се, невже моя сестра служниць не має, що й не докличешся нікого? (Л. Укр., II, 1951, 278); Вівці мають маленькі голосні дзвіночки на шиях... (Гончар, III, 1959, 59); // розм. Зазнавати покарання, докорів і т. ін. Люди хотіли голіруч землю узяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибірі... (Коцюб., II, 1955, 233).
Мати багато роботи - бути дуже зайнятим. Сестра мала, видимо, багато роботи, бо щохвилини бігала в кухню (Коцюб., II, 1955, 357); Мати під рукою див. рука; Мати слово - діставати право виступити на зборах, засіданні тощо. [Голос покликача:] Руфін Емілій має слово (Л. Укр., II, 1951, 533); - Слово має товариш Кузнецов (Головко, II, 1957, 463); Мати справу (діло) див. справа, діло; Мати час - розпоряджатися вільним часом для виконання чогось; встигати зробити щось. - Не той ще вік ваш, щоб бога пильнувати: ще матимеш час, - не зараз вам умирати (Вовчок, І, 1955, 102); Не забуть, як панство хиже П'ятами кивало, Озирнутися на Київ І часу не мало (Шпак, Вибр., 1952, 82).
3. у сполуч. з назвами стану та дії. Перебувати в стані, виконувати дію, на які вказує іменник у знах. відмінкові. .. коли процес праці досяг хоч би деякого розвитку, він має вже потребу в оброблених засобах праці (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 181); - Хто гонить? За що? - Не питайте! Все вам скажу потому, а тепер майте милість, сховайте мене, бо може бути смерть моя (Фр., VIII, 1952, 371); Як парость виноградної лози, Плекайте мову.. Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад (Рильський, III, 1961, 211); // Виявляти певні почуття, переживати щось. Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть (Котл., І, 1952, 190); Гой ги! вороги! Ми не маєм ваги, Наша воля й слава (Шевч., І, 1951, 200); // від кого. Бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. - Не сподівалась я од вас, козаків, таку собі наругу мати! (Вовчок, І, 1955, 24); Мар'янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини (Стельмах, І, 1962, 30).
Мати вплив - впливати. Ця невеличка робота.. виявлятиме - який має вплив на душу людську краса світова (Мирний, V, 1955, 386); Мати надію - надіятися, сподіватися. Не огледимось, як і рік мине, - майте надію (Барв., Опов.., 1902, 84); Мати певність у чому - бути впевненим у чомусь. Я збираюся до Криворівні, але чи не стане що на перешкоді, не маю певності (Коцюб., III, 1956, 432); Мати попит - користуватися попитом (переважно про товари). Радянські товари мають попит; Мати спокій - бути спокійним, не турбуватися; Не мати спочинку - не відпочивати. Летить голуб понад полем, Спочинку не має, І долини, і діброви, І луги минає (Гл., Вибр., 1951, 171); Не мати сумніву в чому - не сумніватися, бути впевненим у чомусь. Брянський маленькими білими руками ввігнався в кременистий бруствер і легко вилетів наверх, не оглядаючись на бійців, наче не мав найменшого сумніву, що й вони зроблять те саме (Гончар, III, 1959, 118).
4. у сполуч. з абстр. ім. та інфін. Перебуваючи в стані, на який указує іменник у знах. відмінкові, виконувати дію, виражену наступним інфінітивом. Кружляють, вурчать моторами юнкерси. Вони ще мають змогу сідати на міському іподромі (Гончар, III, 1959, 247); Мати сміливість висловити свої припущення.
Мати намір (думку і т. ін.), з інфін. - намірятися щось зробити. Має намір [Іван] викрасти поламаний віз (Март., Тв., 1954, 221); - Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (Довж., І, 1958, 92).
@ Мати честь, з інфін., заст. - бути гідним щось зробити. [Крикун:] Редакція столичної газети, яку я маю честь представляти, доручила передати вам, товаришу командуючий фронтом, .. гаряче поздоровлення (Корн., II, 1955, 9).
5. за кого - що, розм. Вважати когось, щось ким-, чим-небудь. Голова, як мав Дениса за чесного, то і не сказав, як він було проговорився (Кв.-Осн., II, 1956, 417); Селяни.. не мають за гріх одного діла: возити в неділю.. снопи (Н.-Лев., II, 1956, 275); [Онися:] Чули? За темну дівку мене має [пані Людмила]. Коровою хоче підкупити (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 37).
@ Мати за щось кого - поважати, цінувати когось. Дуже було йому прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Март., Тв., 1954, 278).
6. з інфін. Уживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь. - Що маємо робити? Як маємо бути? Де його шукати маємо? - пита стара Кармелиха молодої невістки (Вовчок, І, 1955, 356); Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище) (Головко, II, 1957, 121); // Бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь. - Чортзна-що робиться! - занепокоївся тамбовський губернатор.. - Чому я, губернатор, маю дізнаватись останнім, що в мене в губернії об'явився вчений? (Довж., І, 1958, 396); // Збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити). Як в північ самую глухую Еней лиш тільки мав дрімать, Побачив хмару золотую (Котл., І, 1952, 212); Поки формувався поїзд, яким вони мали їхати до столиці, Ніколає та Кодру пішли вулицею невеличкого містечка (Чаб., Балкан. весна, 1960, 445); // Уживається для творення форм майбутнього часу дієслова. [Любов:] Так все здавалось, немов щось має статись недобре у нас (Л. Укр., II, 1951, 48); Стріваю молодицю з повними відрами (се ж має пощастити - народ каже) (Барв., Опов.., 1902, 378).
Має бути: а) (що) повинно щось відбутися, настати. Обід мав бути далеко пізніше (Л. Укр., III, 1952, 666); Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси (Трубл., І, 1955, 287); б) (хто) хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь. [Лукаш:] Чи тут ніхто не був без мене? [Килина (шорстко):] Хто ж би тут бути мав? (Л. Укр., III, 1952, 259); в) (що) повинно щось міститися де-небудь. Через тиждень прилетів у Гетьманське посередник Кривинський, та прямо в предводительську канцелярію, де мала бути управа (Мирний, II, 1954, 269).
$ [І] гадки (в гадці) [собі ] не мати див. гадка; Мати зуб (зуба) див. зуб; Мати на думці див. думка; Мати на меті (метою) див. мета; Мати на оці (на прикметі) див. око; Мати на увазі див. увага; Мати поняття (уявлення) про кого - що - уявляти собі когось, щось. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Л. Укр., V, 1956, 14); - Ти маєш уявлення про нашу передову? - глухо запитав Черниш (Гончар, III, 1959, 401); Мати рацію - бути правим, діяти, думати правильно, слушно. [Олізар:] Ех ви, ясновельможні дикуни! Боїтеся Кармелюка - і маєте рацію! (Вас., III, 1960, 446); Тимоха Невкипілий цілковиту має рацію: повернуться фронтовики з війни, одразу наведемо лад (Головко, II, 1957, 511); Мати руку див. рука; Не мати нічого проти кого - чого - не заперечувати проти когось, чогось. Я не маю і не матиму нічого проти Вашого заміру пустити у люди "Серед степів" .. в збірникові (Мирний, V, 1955, 403); От тобі [й] маєш! - уживається для вираження подиву або незадоволення з приводу чогось. Роман позивав Семена за позичені гроші. Семен так і вдарився руками об поли. - От тобі маєш! Що ж це за диво?.. (Коцюб., І, 1955, 127); Чорт (кат, біс) має див. чорт.