МАРШАЛОК, лка, ч. 1.іст. Голова сейму в Польщі. У Семена Непийводи за цісаря Франца-Йосифа, а потім за маршалка Йосифа Пілсудського було аж два з половиною морги землі... (Вишня, І, 1956, 353); - Як відомо панові, перед відкриттям сойму завжди буває урочиста меса. Потім маршалок попереднього сойму просить у короля дозволу піти до Посольської Ізби обрати нового маршалка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11).

2. У дореволюційній Росії - представник дворянства, якого обирали на губернських і повітових зборах і який керував становими справами дворянства; предводитель дворянства.

3. заст. Дворецький у польському поміщицькому домі. Сьогодні взявся він виконувати роль Маршалка двірського (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 341); За плечима у воєводи урочисто стояв його маршалок (Ле, Наливайко, 1957, 103).

4. заст. Староста під час весілля. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки (Сл. Гр.); [Хор:] Оддай [келих] маршалку Через праве плече - Нехай він виллє, Нехай потече (Коч., І, 1956, 518).