Тлумачний словник української мови
МАГНЕТИТ, у, ч. Мінерал чорного кольору з металічним блиском, що містить залізо й має магнітні властивості; магнітний залізняк. Магнетит, або магнітний залізняк.. Назву дістав від того, що деякі його кристали магнітні (Курс заг. геол., 1947, 55).