Тлумачний словник української мови
ЛАЦКАН, а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.). У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Дмит., Наречена, 1959, 200); На стіні - фото. Круглолиций, засмаглий чоловік з орденом Леніна на лацкані легкого літнього піджака, поруч з ним - жінка (Збан., Курил. о-ви, 1963, 237).