Тлумачний словник української мови
ЛАРЬОК, рка, ч. Невелика легка будівля для торгівлі. Вона таким його [Житомир] собі й уявляла. Біленькі будиночки в садочках на околиці. Криниці й водорозбірні колонки, дощаті ларки (Кучер, Трудна любов, 1960, 198); На галявинах стояли машини, ларки з водою і морозивом (Грим., Подробиці.., 1956, 32).