ЛАВКА1, и, ж. Те саме, що лава1. Старший брат сів на лавці, а усі інші [діти] у рядочок коло його (Вовчок, І, 1955, 298); Біля зупинки посиділа [Тамара] на лавці і, не дочекавшись трамваю, вирішила пройтись (Хижняк, Тамара, 1959, 270); На верхній лавці, важко перевертаючись на бік, як лантух, крекче й сопе лісоруб Гутман (Кол., На фронті.., 1959, 31).

@ Знаходити (знайти) сокиру під лавкою див. сокира.


ЛАВКА2, и, ж., діал. Крамниця. Мати все турбувалася, коли б його у лавку піти, набрати Галі на плаття (Мирний, IV, 1955, 138).