КІНВА, и, ж. 1. Великий дерев'яний кухоль. А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Шевч., II, 1953, 71); Кухарі.. ставлять.. по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах.. горілку, мед, пиво (Стор., І, 1957, 256).

2. діал. Відро. Молодичка кароока.. бігла з кінвами по воду (Сл. Гр.).


КІНВА, и, ж., розм. Збірн. до кінь 1. Бач, скілько кінви пасеться (Сл. Гр.); Мимо проїжджають, сунуть кінвою війська (Гончар, III, 1959, 70).