КУРЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до курка і кури. Іду я та й угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць (Н.-Лев., III, 1956, 283); Увійдуть в спустіле село - підіймається курячий гам - солдати ловлять курей, гусей... (Вас., Незібр. тв., 1941, 204); А скільки було потруєно та покльовано [довгоносиків] курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390); // Такий, як у курки. [Xрапко:] Що, і та, тупорила, проти мене? Куди ж уже тій з її курячим мозком? (Мирний, V, 1955, 163); Ображений Гунька, підводячись, курячим фальцетом заверещав (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 159).

2. у знач. ім. курячі, чих, мн. Назва ряду птахів, до якого належать кури, індики, цесарки, павичі тощо; курині.

Курячі груди - здавлена з боків грудна клітка, що дуже видається вперед. - Ех! - одчайдушно гукнув він і навіть сорочку розпанахав на своїх курячих грудях (Смолич, Мир.., 1958, 20).

^ Куряча сліпота: а) (Nonnea Med.). бот. Народна назва трав'янистої рослини з жовтими квітами. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман,.. реп'яхи, куряча сліпота й багато дечого (Кв.-Осн., II, 1956, 189); б) мед., розм. Хвороба очей, при якій людина погано бачить в сутінках, при ослабленому освітленні. Куряча сліпота напала й на Гриця. Спершу йому здавалось, що він запорошив очі (Добр., Ол. солдатики, 1961, 94).

@ Куряча пам'ять, розм.- слаба, погана пам'ять. Женя ніяк не могла пригадати. От уже куряча помаять - бачити людину і не згадати, де й коли... (Сміл., Сашко, 1957, 218); Хатка на курячій ніжці (лапці), фольк.- маленька вбога хатка. На ніжці курячій стояла То хатка дуже обветшала (Котл., І, 1952, 115); Дід Лісовик подався до баби Яги. Привітався в її старій хатці на курячій лапці (Козл., Мандрівники, 1946, 41).