Тлумачний словник української мови
КРУТОСХИЛ, у, ч. Крутий, стрімкий схил гори, берега тощо. Вузька дорога потяглася вгору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником (Гончар, І, 1954, 505); Ще довго дивився [Сахно] на самотню постать Ліди, що повільно підіймалася на крутосхил (Руд., Вітер.., 1953, 438).