КРИМЧАКИ, ів, мн. (одн. кримчак, а, ч.; кримчачка, и, ж.), 1. заст. Кримські татари. - Торгівлю [козаки] розпочали з кримчаками, ярлик собі виправили на безмитну торгівлю... (Тулуб, Людолови, І, 1957, 356); Надходив вечір, небезпека несподіваного наскоку.. кримчаків зростала з кожною хвилиною (Ле, Хмельницький, І, 1957, 321).

2. розм. Те саме, що кримчани. Машина летіла, спритно обминаючи засипані вирви від бомб і снарядів. Видно, шофер був кримчак (Кучер, Голод, 1961, 437).