Тлумачний словник української мови
КРАВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із пошиття одягу. До голови йшли.. ткачі з клубками в руках, кравці з ножицями, мірошники (Н.-Лев., III, 1956, 24); Я не кравець, а скортіло мене пошити собі одежу (Коцюб., III, 1956, 277); Шиє мені кравець добрі штани (Жур., Вечір.., 1958, 328).