Тлумачний словник української мови
КОТУШКА, и, ч. 1. техн. Те саме, що коток 3. Попід тином біг з котушкою червоноарміець і змотував чорний дріт (Панч, II, 1956, 150); Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем (Гончар, І, 1954, 64).
2. ел., радіо. Прилад, що складається з порожнистої циліндричної основи з намотаним на неї дротом. Контурна котушка; Індукційна котушка.