КОСИЙ, а, е. 1. Який падає або розташований під кутом до горизонтальної площини; непрямий, похилий. Виноградний лист закривав гостей од косого проміння сонця (Н.-Лев., І, 1956, 458); Біжить [дівчина] темною вулицею, шльопаючи по калюжах, Косий дощ і вітер підганяють її (Ів., Вел. очі, 1956, 25); // Який відхиляється від прямої лінії, іде по діагоналі, навскіс; навскісний. В деяких швах стібки лежать трохи похило або утворюють косі шви (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 95); Косий зріз; // Який має негоризонтальний розріз (про очі). Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (Довж., І, 1958, 111); В їхніх [волів] косих розумно-сумовитих очах мерехтів відблиск молодика (Стельмах, Хліб.., 1959, 435).

Косий комір - стоячий комір, що застібається збоку. Іван Іванович.. раніш ходив у синій сорочці з косим коміром (Сам., II, 1958, 289); Косий стіл (столик) - трикутний стіл (столик). Попід стінами стояло дванадцять стільців, в кутках - косі столики (Н.-Лев., І, 1956, 117).

2. Зроблений, прикріплений, вирізаний і т. ін. криво (про предмети); скривлений, перекошений. Косі двері; Косий стіл; // Який проходить (лежить) не посередині, а збоку. Рідке волосся його було старанно зачесане на косий проділ (Собко, Звич. життя, 1957, 27).

3. Який має неоднаково спрямовані зіниці (про очі з такою вадою); зизий, зизоокий. Якось без тямку дивився [Ларченко] вниз своїми косими очима (Мирний, II, 1954, 197); // Про людину з такою вадою очей. Як вийшла бабище старая. Крива, горбатая, сухая, ..ряба, беззуба, коса (Котл., І, 1952, 115).

4. перен. Який виражає неприязнь, ворожість (про очі, погляд і т. ін.). Правда, сей [товариш] та той гляне на нього косим оком (Фр., VI, 1951, 389); [Анна:] Та чи могли б ви шпагою відтяти всі косі погляди.., шепти, моргання.., що скрізь мене б стрічали й проводжали? (Л. Укр., III, 1952, 394); На косі погляди тих, що осуджували його, він волів не зважати (Жур., Даша, 1961, 18).