КОРЧМА, корчми, ж. У дореволюційній Україні - шинок, заїзд, де продавались спиртні напої. На верстовім шляху в полі Корчма під вербою Стоїть собі в холодочку (Шевч., II, 1953, 187); Гнат почав учащати до корчми. В корчмі за чаркою він забував своє лихо (Коцюб., І, 1955, 26); Колгоспники показують густий сад, де колись стояла фатальна корчма&9;(Кучер, Дорога.., 1958, 209).

[Аж, щоб] корчма дудніла див. дудніти.