Тлумачний словник української мови
КОЛІСНИК, а, ч. Колісний майстер. [Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить... (Кроп., II, 1958, 196); По сторінках літописів проходять.. «закріпщики», «полтавські колісники», «казанські обідники» - так називали майстрів, що робили колеса для тисяч возів (Наука.., 5, 1963, 58).