Тлумачний словник української мови
КОЛЯСКА, и, ж. 1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска.. вивозила їх на гору (Мирний, IV, 1955 159); Панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Стельмах, І, 1962, 389).
2. Невеликий візок спеціального призначення. За машинами гучними стрілами проносились мотоцикли, здебільшого - з причепними колясками (Смолич, День.., 1950, 29); - Бечак - зветься такий велосипед,- сказав Дорошенко. З вигляду невинний собі триколісний велосипед з коляскою... (Гончар, Тронка, 1963, 332).
3. Те саме, що візок 3. Посередині хати стояла порожня коляска-плетянка, а її мешканець тимчасово переселився у ночви. Парувала купеля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 467).