Тлумачний словник української мови
КОВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ковзанка. Зійшов [Грипько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (Вас., І, 1959, 162); На.. ковзалці бігають веселі діти (Епік, Тв., 1958, 355).
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
КОВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ковзанка. Зійшов [Грипько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (Вас., І, 1959, 162); На.. ковзалці бігають веселі діти (Епік, Тв., 1958, 355).