Тлумачний словник української мови
КЕРОГАЗ, а, ч. Безшумний нагрівальний прилад, у якому горить пара гасу. - У мене в кухні вся техніка у вигляді такої пекельної машини, як керогаз (Коп., Земля.., 1957, 183); В ті дні, коли її не було, Трохим Кіндратович сам розпалював керогаз і підігрівав обід (Руд., Остання шабля, 1959, 188).