Тлумачний словник української мови
КЕНАФ, у, ч. (Hibiscus L.). Південна однорічна трав'яниста рослина родини мальвових, із волокон якої виробляють шпагат, линви, мішковину тощо. Кенаф - однорічна луб'яна рослина. Волокно його використовується для виготовлення мішкової та інших тарних тканин (Колг. енц., II, 1956, 365); Волокно кенафу відоме під назвою бомбейського прядива.. Тепер виведені нові скороспілі сорти кенафу, які успішно визрівають у ряді районів України (Техн. культ., 1956, 289).