Тлумачний словник української мови
КЕЛЬМА, и, ж. Те саме, що кельня. Кельмою набирають і розстилають розчин, а також зрізують розчин, що виступає із швів [мурування] (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451); - А що це таке «кельма»? - запитала Оксанка,- Принесу - побачиш.- А я знаю! - Вигукнула Галя.- Це те, чим цемент брати! (Мокр., Острів.., 1961, 25).