КВІНТЕСЕНЦІЯ, ї, ж. Основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше. Квінтесенція тієї розмови така: партія має одну генеральну лінію, але у практиці може міняти тактику і методи боротьби (Вільде, Сестри.., 1958, 241); Подія і факт не тяжать над письменником, автор подав життя в оригінальному художньому сплаві. Він його відтворює, за висловом В. Бєлінського, як своєрідну художню квінтесенцію дійсності (Літ. Укр., 13.III 1962, 2).