Тлумачний словник української мови
КАХЛЯР, а, ч. Робітник, майстер, який виробляє кахлі. В XVII-XVIII сторіччях український народ висуває вже цілу плеяду всесвітньовідомих майстрів. Серед них найвизначнішими були майстер золотарства Іван Равич, кахляр з Чернігівщини Сидір Перепілка та багато інших (Вітч., 5, 1968, 159).