КАРТОПЛЯНИК, а, ч. 1. Котлета з вареної товченої картоплі (у 2 знач.). Лежало на чистому рушнику кілька перепічок і картопляників (Ю. Янов., Мир, 1956, 276).

2. Те саме, що дерун2. Домна Кирилівна начистила картоплі і взялася за тертку: вирішила з Христею картопляників на салі напекти (Грим., Незакінч. роман, 1962, 62).